Політика щодо плагіату та дублювання публікацій

Плагіат і самоплагіат

Особливим випадком неправомірної поведінки авторів є плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та / або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства (ст. 42 Закону України "Про освіту").

Плагіат є крадіжкою інтелектуальної власності, тому подані до цього наукового збірника авторські оригінали статей, які містять суттєві текстові запозичення з інших статей, монографій тощо без зазначення авторства, будуть негайно відхилені.

Редактори обов’язково перевіряють рукописи на схожість тексту за допомогою сервісу  Strike Plagiarism, ініціюючи звіти подібності.

Науковий збірник надає рецензентам згадані звіти для остаточного ухвалення рішення щодо оригінальності рукопису.

Оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів є самоплагіатом.

Для уникнення цього, під час повторного використання тексту зі своїх раніше опублікованих статей автор (співавтори) обов’язково мають оформити цей текст як цитату з відповідним покликанням на першоджерело, щоб уникнути оманливого сприйняття читачами унікальності нової статті.

Політика дублювання публікацій

Випадки, коли автори повторно використовують великі частини своїх публікацій без чіткого посилання на першоджерело, вважають дублюванням публікації.

Прикладами дублювання є публікації ідентичної статті в кількох журналах або додавання незначної кількості нових даних до раніше опублікованої статті.

Якщо автор бажає подати до наукового збірника статтю, яка повністю або частково вже опублікована або буде опублікована в іншому журналі, автор повинен зазначити деталі в супровідному листі до подання. Редакція наукового збірника може розглянути  таку  статтю, якщо інша робота опублікована мовою країн Європейського Союзу, а її основні результати та висновки важливі  для українськомовної аудиторії. У таких випадках науковий збірник може опублікувати переклад статті українською мовою  з відповідним покликанням на англомовне першоджерело.

Редакція  наукового збірника підтримує попередню публікацію на визнаних серверах препринтів для перегляду іншими науковцями перед офіційним поданням до наукового збірника. Дозволено також публікувати до подання статті з повними результатами дослідження інформацію про дослідження у тезах (матеріалах) конференцій, текстах лекцій, кваліфікаційних роботах. Про випадки таких попередніх публікацій потрібно  повідомляти редакцію в супровідному листі до рукопису.

Науковий збірник розглядатиме рукопис, що містить матеріали, які раніше були частиною кандидатської чи докторської дисертації, яка була оприлюднена на правах рукопису відповідно до вимог установи, яка присуджує кваліфікацію.

Препринти

Препринти – це  авторська версія наукового рукопису до офіційного рецензування в науковому збірнику, яка зберігається на публічному сервері; препринти також можуть бути розміщені в будь-який час під час рецензування. Публікація препринтів не вважається попередньою публікацією чи дублюванням публікацій та не заважає процесові розгляду статті в науковому збірнику.

Політика розміщення, цитування та комунікації з медіями щодо оприлюднених у препринтах проміжних результатів досліджень

Автори повинні зазначити деталі розміщення препринтів, у тому числі DOI та умови ліцензування, під час подання авторського оригіналу статті або в будь-який інший момент під час розгляду статті в науковому збірнику. Після публікації статті автор повинен оновити інформацію про препринт і додати бібліографічний опис  статті із DOI та URL-покликанням на опубліковану версію статті на вебсайт наукового збірника.

Автори можуть обрати будь-який вид ліцензії для препринтів, зокрема ліцензії Creative Commons. Вибраний тип CC-ліцензії впливатиме на умови спільного доступу та повторного використання препринта.

Препринти потрібно зазначати у списку використаних джерел статей, які подано на розгляд у науковий збірник.

Авторів, які публікують препринти, просимо дотримуватися такої політики комунікації з медіями: якщо до  науковців звернулися журналісти по  коментарі щодо оприлюднених у препринті результатів дослідження, автор має пояснити, що ці результати є проміжними, а висновки можуть змінитися, оскільки стаття ще не пройшла рецензування. Більше інформації, яка допоможе відповідально інформувати громадськість про результати досліджень, оприлюднені у препринтах, можна знайти в документах, розроблених ASAPbio Preprints in the Public Eye project.

Автори повинні мати всі необхідні дозволи для повторного використання раніше опублікованого матеріалу та відповідного атрибутування.

Якщо автор повторно використовує зображення, опубліковані в іншому виданні або захищені авторським правом, то він  має  надати підтвердження того, що попередній видавець або власник авторських прав дав дозвіл на повторну публікацію зображення.

У разі виявлення плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій під час рецензування та редакційного опрацювання редакція відхиляє статтю без права повторного подання. Рукописи статей, у яких після перевірки на плагіат системою Strike Plagiarism виявлено значний відсоток текстових запозичень,  редакція повертає авторам на доопрацювання.

У разі виявлення  плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій у вже опублікованій статті буде зроблено оголошення на сторінці статті в науковому збірнику та буде запущено процедуру відкликання статті.